що метод мусить бути плюралістичним, тобто, методів наукового дослідження і пізнання багато. Значна кількість методів відкривала шлях до розуміння соціального життя з його непримиренними суперечностями й нескінченним різноманіттям. Головним тут був засіб обійняти в науковому знанні, з одного боку, стихійність соціального життя, з іншого - участь у ній людини, з її свідомістю і творчістю. Якби здійснився першопочатковий план, то керовані винятково методологічними мотивами мислення, методологічні принципи панували б у цій книзі над предметом дослідження. Але за довгі роки, поки книга дозрівала, в міру заглиблення в поставлені тут питання, сам предмет дослідження все більше висувався на передній план і завойовував собі переважаюче значення. Зокрема, право, яке регулюється етичними питаннями, зайняло в цій книзі те першорядне місце, яке воно займає в житті культурних суспільств».
   Методологічні проблеми, як предмет наукового інтересу, для Б. Кістяківського стали актуальними внаслідок глибокої кризи соціальних наук, яку вони, на його думку, переживали. До основних показників кризового стану соціальних наук дослідник відносить, по-перше, залежність соціальної науки від соціальної філософії, по-друге, панування психологізму (В. Зомбарт, Л. Петражицький). Утвердженню соціальних наук як самостійних сфер досліджень мусить сприяти розв'язання трьох основних проблем: 1) питання утворення соціально-наукових понять; 2) правильне застосування причинного пояснення соціальних явищ; 3) з'ясування ролі та значення норм у соціальному житті. Б. Кістяківський наслідує ідею В. Вільденбанда про методологію соціальних наук як самостійну галузь філософського знання та відстоює комплексний характер єдності соціологічних теорій, кожна з яких окремо не може дати вичерпного пояснення суспільних явищ.
   Але поступово проблема статусу та легітимності

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-302 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>