'єктивна соціальна якість певного типу (форми) поведінки та відношення визначає як їх нормовідображуючі (нормативні) значення, так і, як наслідок цього, ступінь поширеності, сталості відповідних типів (форм) поведінки.
   Макс Вебер (1864-1920) - класик німецької соціології, філософ та історик. Його основні праці - «Протестантська етика і дух капіталізму», «Про категорії розуміючої соціології», «Економіка і суспільство».
   Головний зміст соціології і соціальної філософії Вебера - концепція прогресуючої раціональності як визначального вектора історичного розвитку. Йдеться про постійну тенденцію до раціоналізації всіх сфер життя західного суспільства. Це виражається в формуванні й розвитку раціональної економіки (економіка капіталістичного способу виробництва), раціональної релігії (протестантизм), раціонального управління (раціональна бюрократія) і т. ін. Раціоналізацію Вебер розглядав як подолання (модернізацію) традиційних, патріархальних форм життя. Він говорив про прогресуючу раціональність як неминучу долю Заходу.
   Особливу увагу в своїх соціологічних дослідженнях Вебер приділяв виявленню факторів, що сприяють виникненню раціональної європейської культури, причин відсутності цього типу культури в інших частинах світу. Аналізуючи цю тему в роботі «Протестантська етика і дух капіталізму», він звернув увагу на роль релігії в процесі зародження й розвитку капіталізму. Поштовхом до дослідження питання послужив той факт, що в тогочасній Німеччині серед власників капіталу й підприємців, а також серед вищих кваліфікованих прошарків робітників помітно переважали протестанти, в той час як католики відігравали далеко не настільки значну роль у торгово-промисловій і фінансовій сферах. Розмірковуючи над цим фактом, Вебер дійшов висновку, що саме протестантська релігія дала первісний імпульс до формування того, що він назвав «духом

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-302 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>