евного набору об'єднуючих це суспільство цінностей. Йому належить заслуга розвитку розуміння суспільства як ціннісно-нормативної системи. Цінності та ідеї, втілюючися в соціальних нормах, вважав він, стають інструментами соціальної регуляції. На думку Е. Дюркгейма, «ефективність соціальної регуляції залежить завжди не від зовнішнього примусу, а від відповідності норм ціннісним орієнтаціям суспільства».
   Дюркгейм увів навіть нове поняття «аномія» для позначення стану ціннісно-нормативного вакууму, коли старі соціальні норми вже не діють, а нові ще не створені. Цей стан особливо характерний для перехідних періодів у розвитку суспільства, коли руйнування старого випереджає формування нового. Одним із зовнішніх проявів такого стану аномії є зростання кількості самогубств. Цією проблемою Е. Дюркгейм займався дуже серйозно, присвятивши їй одну із своїх книг, де встановив залежність між кількістю самогубств і ступенем ціннісно-нормативної інтеграції суспільства (групи). При цьому він виділяв три основні типи самогубств: егоїстичний (коли має місце слабкий вплив соціальних норм на індивіда і він залишається наодинці із самим собою), альтруїстичний (поглинання індивіда суспільством, заради якого він жертвує життям) і аномічний (коли соціальні норми практично відсутні, тобто в суспільстві спостерігається ціннісно-нормативний вакуум).
   Особливий інтерес із погляду соціології права становить трактування Дюркгеймом проблеми співвідношення нормального і патологічного в соціальному житті. Як приклад, він наводить деякий ідеальний монастир, мешканцями якого є невідомі злочинці. Однак провини, що здаються неважливими в звичайному суспільстві, викликають там таке саме обурення, яке в звичайних людей викликає злочин. Оскільки, продовжував він, «не може бути суспільства, в якому індивіди більш-менш не відрізнялися б від колективного типу,

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-302 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>