ктрини цієї школи лежали ідеї, сформульовані й розвинені Дюркгеймом.
   Дюркгейм брав активну участь у суспільно-політичному житті Франції, що переживала важкі часи після придушення Паризької комуни в 1871 р. Будучи прихильником демократичних і ліберальних переконань, він виступав проти відродження монархії, встановлення інших форм «сильної влади» і відстоював потребу національної згоди. Дюркгейм зробив значний внесок у розробку концепції солідаризму, відповідно до якої можливе розв'язання класових конфліктів на підставі загального інтересу.
   Він із співчуттям ставився до популярних наприкінці XIX ст. ідей соціалізму, але, будучи прихильником еволюційного шляху розвитку суспільства на основі компромісу між різними соціальними класами, відкидав революційні методи боротьби за соціалізм. Марксистську концепцію суспільства Дюркгейм не визнавав, вважаючи, що вона суперечить фактам, перебільшує роль економіки і недооцінює значення релігії як глибинного фактора соціального розвитку. На думку Дюркгейма, економіка залежить від релігії набагато більше, ніж остання від першої.
   На формування наукових поглядів Дюркгейма значно вплинули праці таких видатних французьких мислителів, як Р. Декарт, Ш. Монтеск'є, Ж.-Ж. Руссо (і насамперед його концепція загальної волі). Але найбільше Дюркгейму був близький контівський позитивізм. Як і в О. Конта, його підхід до дослідження суспільства був заснований на аналогії між суспільством і організмом як високоорганізованою системою органів і функцій. Разом з тим у ряді принципових питань він розходився з основоположником соціології. Головна відмінність полягала в прагненні Дюркгейма зрозуміти причини соціальних явищ, сполучаючи емпіричний аналіз із теоретичним.
   Виходячи з натуралістичної традиції раннього позитивізму, Дюркгейм розглядав суспільство як частину природи. Суспільство, писав він, це та

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-302 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>