суспільства. При цьому він вважав, що основний вектор суспільного розвитку йде по лінії прогресу людського розуму, прогресу в пізнанні людиною навколишнього світу. У своєму трактуванні історії людства Конт, слідом за Сен-Сімоном, розвивав ідею трьох стадій духовної (інтелектуальної) еволюції. Відповідно до сформульованого ним закону трьох стадій розумового розвитку людства, наше знання про світ проходить послідовно три різні стадії: 1) теологічну (природні явища уявляються дією надприродних божественних сил);
   2) метафізичну (пояснення явищ світу ґрунтуються на різного роду абстрактних, умоглядних судженнях, здійснюються за допомогою метафізичних сутностей і причин, відірваних від життєвих реалій) і
   3) позитивну, чи наукову (пізнання світу спирається на наукове знання про природу і суспільство, засноване на вивченні закономірностей, що емпірично спостерігаються, з використанням методології точних наук). Останнє О. Конт розцінював як кінцеве досягнення прогресу людського розуму. Такою позитивною наукою про суспільство і є, за Контом, соціологія, покликана раціоналізувати організацію і функціонування соціального життя людства на підставі сполучення першоджерел порядку і прогресу.
   Відповідно до принципів позитивізму О. Конт розглядав соціологію як свого роду «соціальну фізику». У структурі соціології він розрізняв соціальну статику, що має справу зі стійкими умовами існування будь-якого суспільного ладу (це немовби «анатомія» суспільного організму), і соціальну динаміку, що вивчає природні закони суспільного розвитку («фізіологія» суспільного організму).
   Стверджуючи наявність об'єктивних закономірностей у розвитку суспільства, О. Конт обґрунтовував думку про те, що політика і політичні діячі не в змозі змінити природний хід історії. І ті політики, які не зрозуміли духу свого часу, закономірностей його розвитку (як, на

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-302 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>