ва процедура, - це метод отримання знання про об'єкт шляхом впливу на нього керованих і контрольованих факторів.
   У соціологічних дослідженнях права ця проблема виступає як специфічне завдання вичленовування дії:
   - правового фактора з усієї системи детермінації, що найгостріше постає перед дослідниками ефективності;
   - юридичних норм.
   Наприклад, одним із показників ефективності правової норми може бути ступінь досягнення її цілей. Однак сам по собі це дуже умовний показник, оскільки норма діє не ізольовано, а в системі з іншими соціальними факторами. Позитивний ефект може бути досягнутий і за рахунок дії інших, неправових факторів за слабкої ефективності норми. Таким чином, потреба обліку впливу всієї системи умов під час вивчення дії правового фактора не виключає можливості проведення експерименту в юридичній науці. При цьому зазначимо, що сам правовий фактор є складною системою. Тому, наприклад, при вивченні ефективності законодавства, що регламентує виробничу діяльність, багато експериментів є, власне кажучи, економіко-правовими, де економіка й право виступають разом. За аналогією, можна говорити про політико-правові, культурно-правові й інші експерименти. В цьому виявляється єдність матеріального змісту й юридичної форми закону, який можна розірвати лише в абстракції, але не в реальному експерименті. Іншими словами, поняття власне правового експерименту - це повною мірою ідеалізація.
   Складність зв'язків детермінації виявляється не лише в множинності причин, але й у множинності наслідків (залежних змінних). Як правило, соціальні дослідження мають справу не з одним елементарним наслідком, а із системою наслідків, з яких вони можуть охопити лише деякі фрагменти. Звідси - труднощі експериментальної перевірки гіпотези, оскільки підтвердження цього наслідку не дозволяє повною мірою судити про обґрунтованість гіпотези.

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-302 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>