схемою: «Якщо щире висловлення А., то щире висловлення В; А. істинне, отже В. істинне». Істинність випливає з необхідністю з умовного висловлення й істинності А. Редукційна схема інша: «Якщо істинно А., істинно В., В. істинне, імовірне, А. істинне». Тут висновок роблять щодо істинності А. (у нашому випадку - гіпотези) з умовного висловлення про істинність В. Вона носить імовірний характер.
   Імовірні висновки мають різні градації. Тому ступінь обґрунтованості висновку за редукційною схемою потрібно оцінювати з урахуванням кожного конкретного випадку. Найбільша імовірність істинності виникає тоді, коли виявляють раніше невідомі, але передбачені гіпотезою факти.
   Найкращим способом перевірки наукових гіпотез є експеримент. Пізнавальну силу експерименту обумовлено тим, що він, як діяльність, виступає видом людської практики (наукової), що в цілому є критерієм істини.
  
   § 5. Метод експерименту в соціолого-правових дослідженнях
  
   Експеримент у науці виступає як єдність пізнавальної і практичної діяльності. Роль експерименту, як однієї з форм наукової практики, зростає в умовах перетворення науки в продуктивну силу суспільства. Це справедливо не лише для природничо-наукових, а й для соціальних експериментів. Останні використовують у практиці соціального планування й управління для вироблення науково обґрунтованих управлінських рішень (творчий експеримент). У галузі права експеримент все частіше виступає компонентом нормо-творчого процесу. Наприклад, розробка концепцій нових нормативних актів неможлива без їх всебічної і серйозної експериментальної перевірки. Однак на практиці нерідко пропозиції для нових законів дають вчені без належного обґрунтування. Потрібно використовувати наявні в юридичній науці широкі можливості для проведення експериментів щодо підвищення ефективності правотворчої діяльності.
   Експеримент, як наукова

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-302 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>