вацією суб'єкта, з його конкретними вчинками в минулому й сьогоденні, планами, ідеями тощо. Це особливо важливо для аналізу змісту й специфічних особливостей функціонуючого закону, права.
   Інтерв'ю та анкетування дозволяють дослідникові розкрити нові сторони проблеми. Порівняно з іншими методами, конкретні методи дозволяють реципієнтам вільніше, точніше й відвертіше висловлювати свою думку й ставлення до запитань. Вони створюють значні можливості для ілюстративності, оперативності й широти охоплення дослідження.
   Безсумнівно, ці методи дуже важливі за вивчення проблеми, але вони, на наш погляд, не можуть бути провідними й визначальними. Справа не в тих сторонах і моментах кожного конкретного методу, що деякою мірою обмежують чи розширюють його пізнавальні можливості, зміст, сутність і особливості дослідження. За визначення того чи іншого методу насамперед варто виходити з програми емпіричного соціологічного дослідження, їхнього характеру й джерел інформації, зі складу досліджуваної сукупності людей і особливостей та можливостей кожного конкретного методу. Ці вимоги є обов'язковими і за використання окремих методів соціологічних досліджень.
   Як і інші конкретні методи, інтерв'ю та анкетування мають деякі специфічні недоліки, що найяскравіше виявляються за їх самостійного використання. Йдеться про ступінь суб'єктивізму інформації, її ефективність, «престиж», «анонімність», про доцільність цієї інформації і ряд інших передумов, що їх потрібно з'ясувати та уточнити ще на підготовчому етапі.
  
   4. Організація і структура соціолого-правових досліджень
  
   Організація і структура соціологічних досліджень за своєю сутністю є комплексною, цілеспрямованою й науково обґрунтованою програмою дій зі своїми закономірностями та особливостями реалізації, які потрібно попередньо визначати. Незалежно від характеру та особливостей суспільної

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-302 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>