ознак виділяє обмежене число характеристик, потрібних і достатніх для пояснення досліджуваного явища.
   Одним із таких методів є таксономія (розпізнання образів). Таксони можуть інтерпретуватися як стійкі соціальні типи. Незважаючи на те, що їх виявлено шляхом емпіричної типологізації, є серйозні підстави вважати, що розподіл об'єктів на однорідні, що відрізняються один від одного, класи, обумовлені розбіжностями в
   істотних властивостях соціальних явищ. Звичайно, подібний висновок у кожному конкретному випадку мусить бути теоретично обґрунтованим, оскільки виявлення істотних властивостей об'єктів у кінцевому підсумку здійснюється лише на рівні теоретичного аналізу. Таксономія - початковий пункт, а не підсумок теоретичної інтерпретації емпіричних даних великого обсягу, й значною мірою складний.
   Завдання таксономії - пошук прихованих закономірностей шляхом групування об'єктів із подібними ознаками. Інший клас баготозмінних процедур спрямований на встановлення причинних залежностей за допомогою групування взаємозалежних ознак. Основними методами тут є факторний аналіз, багатомірне шкалювання та кластерний аналіз.
   Факторний аналіз все більше застосовують у конкретно-соціологічних дослідженнях права. Ідея методу полягає в тому, що взаємозв'язок (чи варіація) ознак, які спостерігаються, розглядають як результат дії обмеженої кількості прихованих причинних факторів. Факторний аналіз зумовлює виділення певної кількості основних факторів, що лежать в основі розрахованих кореляцій. Виділення таких основних фундаментальних впливів факторів дозволяє продовжити дослідження взаємозв'язку ознак і тих закономірностей, яким вони підлягають.
   Наприклад, використання факторного аналізу дозволило узагальнити дані про вплив кількох десятків демографічних і економічних характеристик на стан злочинності. В результаті аналізу було виділено

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-302 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>