(коефіцієнт кореляції Пірсона, кореляційне відношення тощо), де їх можна застосовувати, лише починаючи з інтервального рівня вимірів. Таким чином, чим суворіший рівень виміру ознак, тим багатіший і точніший арсенал статистичних засобів аналізу залежностей, що свідчить про потребу розробки методів кількісного опису правових явищ.
   Залежності між двома змінними при всій їх важливості для конкретно-соціологічного аналізу дають реальну картину взаємозв'язку правових явищ. Багатофакторна обумовленість соціальне-правових процесів вимагає розкриття цілого комплексу взаємозв'язків. Парні кореляції не претендують на цю роль у соціологічному аналізі. В той же час вони можуть бути вихідною базою для використання складніших методів пошуку зв'язків між багатьма змінними. Так, до цих методів можна віднести множинний коефіцієнт рангової кореляції, що вимірює зв'язки між ранжованими рядами кількох змінних одночасно.
   Ішим прийомом багатозмінного аналізу є побудова графіка, що дозволяє виявити структуру взаємодії усієї системи змінних і становить собою найпростішу модель об'єкта. Так, у формі графіка може бути подана структура взаємозв'язку між компонентами правової свідомості. У цьому випадку вершинами графіка будуть компоненти правосвідомості (знання права, оцінки, установки тощо). Ребра графіка відобразять картину зв'язків цих елементів.
   Розглянуті методи в певних ситуаціях можуть використовуватися під час аналізу складних причинних структур. Однак і вони не в змозі розкрити всього багатства зв'язків між соціальними явищами. Для цього в конкретній соціології застосовують спеціальні методи багатомірного аналізу, їх розробка й впровадження в дослідницьку практику (зокрема і в сферу юридичної соціології) - реакція науки на складність і необмеженість вихідного емпіричного матеріалу. За допомогою цих методів дослідник із широкого набору

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-302 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>