демографічні характеристики умов життя тощо), впливають на правову свідомість і поведінку людей, внутрішніх зв'язків правової системи. Вони також набувають конкретної форми в емпіричних дослідженнях (правові орієнтації і правова поведінка, діяльність юстиції і престиж закону тощо). Зворотні зв'язки правової системи вивчають у конкретних дослідженнях, у першу чергу під час аналізу ефективності юридичних норм.
   Залежності, що встановлюються в конкретно-соціологічних дослідженнях, можуть бути вихідною інформацією для розкриття в теоретичному аналізі законів розвитку, функціонування і структури правової системи. Так, фактологічний матеріал про розвиток правової діяльності фіксують у конкретних дослідженнях під час вивчення тенденцій, прогнозуванні тощо.
   Кореляційний і багатомірний аналіз, моделювання прояснюють питання структури правових явищ і взаємозв'язки між елементами структури правової системи (функціональний аспект).
   Розрізняють два типи залежностей: функціональну й статистичну.
   Щодо першої, то під функціональною залежністю між змінними розуміють такий зв'язок, який за допомогою математичної формули може бути виражений для кожного конкретного випадку. Тут кожному значенню однієї величини відповідає одне або кілька певних значень залежної змінної. Соціальним же явищам притаманні статистичні залежності. У них зв'язок між величинами виявляється не в кожному конкретному випадку, а як тенденція, що характеризує всю сукупність аналізованих випадків.
   Принцип спільного прояву подій свідчить, що постійний парний прояв двох ознак дає підставу припускати наявність зв'язку між ними. Для визначення цього типу залежностей може використовуватися коефіцієнт асоціації.
   Друга група методів заснована на принципі коваріації, тобто рівнобіжної зміни в рядах досліджуваних змінних. Якщо для двох рядів кількісних змін дані в одному з

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-302 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>