ько 80%). Водночас у масиві засуджених частина злочинів має незначну імовірність рецидиву (так звані випадкові злочини). Було б правильним виключити їх із загального масиву при розрахунку даних рецидиву. В такому випадку показник ефективності покарання значно знизився б. Але він був би адекватнішим.
   Поряд з частотою, в узагальненні інформації використовують поняття середніх величин, що становлять собою типову характеристику всієї сукупності. Існують різні види середніх величин: медіана, середнє арифметичне та ін. При цьому немає універсального виду середньої величини, яку можна було б застосовувати в будь-яких випадках. Тому в кожному випадку її потрібно обирати окремо як найбільш адекватну не лише з погляду завдань аналізу, а й узгодження з розподілом і видом варіаційного ряду.
   Однак така можливість вибору є не завжди. Річ у тім, що рівень виміру ознаки накладає обмеження на використання середніх величин в аналізі. Отже, в питанні удосконалювання методів первинного виміру в юридичній соціології - передумова збільшення розмаїтості використовуваних у аналізі процедур.
   Під час аналізу простих угруповань слід робити розрахунок варіації не лише кількісних, але й якісних змінних. Коефіцієнти варіації якісних ознак дозволяють детальніше проводити порівняння
   характеристик різних об'єктів, вимірюваних за номінальною шкалою (розбіжності в структурі злочинності, наприклад). Шкода, що ці прийоми аналізу порівняно рідко використовують у соціології права.
   Поряд із простим угрупованням засобом наукового опису фактів служать складні угруповання, в яких дані класифікують за двома чи більше ознаками. Складні угруповання - поглибленіший метод аналізу соціологічної інформації. Вони не лише впорядковують первинний матеріал, але й створюють передумову для виявлення залежностей між досліджуваними явищами.
   Найбільш поширеними сьогодні

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-302 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>