асифікація не була штучною, підставою розподілу мусить бути істотна ознака. Обґрунтування істотності ознаки - завдання теоретичного аналізу. За відсутності строго теоретичної моделі об'єкта ознак класифікація може носити гіпотетичний характер. Класифікація в практиці соціологічних досліджень права нерідко здійснюється емпіричним шляхом, особливо в багатомірному аналізі. Але й у цьому випадку теоретичне обґрунтування ознаки, виявленої в угрупованні, надалі потрібне.
   Класифікацію здійснюють за певними правилами (єдність підстави, адекватність, відсутність пересічних угруповань тощо). Поширеним способом класифікації соціологічних фактів є статистичні групування. Метод групування дозволяє розв'язувати такі дослідницькі завдання: виявляти типи соціальних явищ, вивчати структури соціальних об'єктів, аналізувати залежності між явищами. Відповідно виділяють типологічне, структурне й аналітичне групування.
   Завдання групування - упорядкувати й класифікувати результати первинного опису даних за ознакою тотожності й розбіжності. Ознака групування виводиться теоретично або формулюється у вигляді гіпотези. Іншими словами, введення цієї ознаки заздалегідь передбачено. Угруповання, в яких наявна підстава класифікації, називають органічними. Наприклад, під час вивчення юридичних знань населення можна оцінити розбіжності в цих знаннях за галузями права (групування за галузями). Можна також досліджувати рівень правових знань у різних груп населення (групування за соціальними й соціально-демографічними ознаками). Тут підстави групувань насамперед обумовлюються. У першому випадку обґрунтування групування міститься в концепції системи права; в другому - в теорії соціальної структури.
   Поряд з органічними класифікаціями в конкретно-соціологічних дослідженнях використовують і так звані еклектичні угруповання, їх ознака групування на першому

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-302 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>