овують; конкретні дослідження надають їм результати своїх узагальнень для глибшого теоретичного аналізу.
   Узагальнення фактологічного матеріалу в конкретних дослідженнях не можна розглядати як спосіб простого впорядкування результатів первинного наукового опису, як чисто формальну процедуру. Цей етап - розумова діяльність, пов'язана вже не з асиміляцією даних «живого споглядання» в системі прийнятих у науці абстракцій і позначень, а з отриманням нового, вищого рівня знання на основі таких, що фіксують факти, суджень-узагальнень, емпіричних законів, залежностей, класифікацій, емпіричних типологій тощо.
   Це нове значення хоча й є результатом логічної обробки фактів, але відображає вже інформацію не про зовнішні ознаки об'єкта, а про його внутрішні структурно-функціональні закономірності. Воно виявляє латентні (приховані) структури, що визначають властивості явищ, які спостерігаються.
   Узагальнення фактів є процесом їх систематизації, тобто групування, поділу на класи, включення в класи нових визначальних ознак. Воно дозволяє виділяти деякі властивості об'єктів як істотні ознаки, на підставі яких здійснюють названі процедури з фактами. Одним із видів такої систематизації виступає класифікація емпіричних даних.
   Класифікація - це розподіл безлічі предметів на класи за певною загальною для кожного класу ознакою так, що класи безлічі складають систему. Класифікація даних, отриманих на етапі збору емпіричної інформації, - необхідна умова цілісного наукового опису об'єкта. Вона приводить вихідні первинні дані до такого вигляду, за якого стає можливим їхній теоретичний аналіз. Наукова класифікація - це відображення об'єктивного взаємозв'язку явищ, перший етап на шляху знання від явища до сутності.
   За своєю логічною природою класифікація є розподілом, тобто розкриттям обсягу родового поняття через перелік усіх видів понять. Щоб

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-302 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>