, ступеня правової активності можна умовно виділити чотири типи правозастосовників.
   Законник. Для працівника цього типу характерні активна й результативна діяльність, неухильне дотримання чинних норм матеріального й процесуального права. Правозастосовні акти, які він приймає, не мають помилок і повною мірою відповідають принципам законності, доцільності та справедливості.
   Перестраховщик. Працівники цього типу прагнуть зняти з себе особисту відповідальність за хід розгляду справи й прийняті результати; більшу частину своїх дій і рішень приймають лише за згодою свого керівництва або вищестоящих органів, а від учасників справи вимагають документи, які навіть не стосуються справи, або виконують зайві дії. В кінцевому результаті все це призводить до тяганини та бюрократизму.
   Юридичний нігіліст. У діяльності правозастосовників цього типу допускаються відступи від чинних процесуальних норм з метою спрощення порядку розгляду справи й прискорення у ній провадження. Свої відступи від процесуальної форми правозастосовник мотивує тим, що він, як професіонал, здатен швидко оцінювати суть справи, володіє інтуїцією й не потребує проведення всіх процедур, яких вимагає закон.
   Корупціонер. Це суб'єкт правозастосування, який за хабар у вигляді грошей, цінних паперів, майна або вигоду майнового характеру свідомо допускає порушення норм матеріального й процесуального права, приймає необгрунтовані законом рішення на користь особи, яка дала хабара. Дії цієї категорії правозастосовників несумісні з цілями законодавчої і правозастосовної діяльності, завдають істотної шкоди інтересам суспільства й держави, а також інтересам особистості. У випадку виявлення фактів корупції винні особи підлягають кримінальній і дисциплінарній відповідальності.
   У соціології права юридична оцінка фактичних дій суб'єкта правозастосування органічно доповнюється

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-302 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>