|
о органу або посадової особи. Це може бути територія міста, іншого населеного пункту, іншої адміністративно-територіальної одиниці. Якщо регіони країни за своїм географічним положенням, рівнем розвитку економіки, культури, національним складом і деякими іншими показниками можуть істотно відрізнятися один від одного, то й локальні умови діяльності правозастосовних органів будуть різними.
Локальні умови діяльності органів правозастосування можна поділити на чотири види:
- територіально-географічні умови: географічне розташування регіону, природно-кліматичні умови, вид населеного пункту, в якому діє правозастосовний орган;
- соціально-демографічні умови, що характеризують чисельність і кількість населення регіону, його національний склад,
структуру, зайнятість населення, рівень злочинності та інших правопорушень, розвиненість засобів комунікації та інших об'єктів інфраструктури;
- соціально-економічні умови, що характеризують матеріальний бік діяльності органу правозастосування, в тому числі приміщення, яке він займає, санітарно-гігієнічні умови праці, забезпечення органу транспортними засобами, комп'ютерами та іншими засобами організаційної техніки, рівень заробітної плати працівників, інші соціальні пільги й гарантії;
- організаційні умови діяльності: структура та кадровий склад правозастосовчого органу, порядок його діяльності, розподіл функцій між його окремими структурними підрозділами й посадовими особами, а також форми та методи координації діяльності цих підрозділів і посадових осіб, інтенсивність роботи.
Таким чином, орган правозастосування, посадова особа в процесі своєї діяльності відчувають постійний, а інколи досить інтенсивний вплив конкретно-історичних умов, зовнішнього середовища. Це, зокрема, різного роду управлінські команди, які має враховувати правозастосовник у своїй роботі (закони, підзаконні
|