етодів забезпечує фіксацію соціальне-правових фактів, що є базовим матеріалом для наступних узагальнень, для синтезу теоретичного знання.
   Конкретні соціологічні дослідження в праві націлені на вивчення як соціальної обумовленості, так і соціальної дії, ефективності права і його інститутів, розкриття впливу права на суспільні відносини, на практику зворотного впливу соціальних факторів на право. Саме така формула предмета соціології права є оптимальною і відображає те загальне, що зближає юристів і соціологів.
   Соціологія права, будучи науковою дисципліною, виконує пізнавальну і практичну функції. Пізнавальна функція забезпечує приріст нового знання про досліджуваний об'єкт і дістає своє вираження в його теорії. Науково-теоретичне знання має бути концептуально обґрунтованим; дані, якими оперує наука, отримані методично надійними способами, а теоретичні положення повинні бути перевірені. Однак соціологія права не є сферою лише чистого наукового знання. Вона також має практичне (прикладне) значення: орієнтується на розробку практичних рекомендацій, соціальних технологій для розв'язання реальних проблем у соціально-правовій сфері.
   Крім названих вище, у літературі частіше за інші виділяють такі загальнонаукові функції: світоглядну, методологічну, комунікативну, прогностичну тощо.
   - Пізнавальна функція соціології права це, з одного боку, сукупність накопичених нею на певний момент знань, з іншого, ця сукупність знань завжди відкрита для нового знання. Соціологія права припускає можливість і потребу критичного ставлення до цих знань.
   Наукове знання мусить задовольняти критерії ймовірності. Деякі положення соціології та її галузей, у тому числі й соціології права, звичайній людині уявляються самоочевидними, тобто такими, що не потребують проведення спеціальних досліджень для їхнього описання і пояснення. Але те, що раніше

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-302 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>