у з тим, що правозастосування має творчий характер, вимагає оперативного прийняття рішень, іноді в нестандартних, екстремальних умовах, правозастосовник повинен володіти відповідними якостями - вмінням логічно мислити, інтуїцією, мати гарну пам'ять.
   Плідний вплив професіоналізму на результати роботи найповніше проявляється в поєднанні з такою рисою правозастосовника, як висока відповідальність за доручену роботу. Посадова особа під час здійснення державно-владних повноважень мусить повною мірою усвідомлювати значимість цих повноважень і втілювати їх у своїх діях, не допускати фактів спрощеного підходу до здійснення тих чи інших передбачених законом процедур, не приймати рішень на основі неповних, або не до кінця перевірених, фактів.
   Правозастосовник, як і будь-який інший працівник, тим успішніше досягає позитивних результатів у роботі, долає труднощі, чим більше він захоплений роботою та задоволений її наслідками. Тому захопленість і задоволеність роботою є важливою умовою успішної діяльності правозастосовника.
   Особливе значення в роботі правозастосовника має прагнення підтримувати престиж закону й законності, що є вираженням важливої ціннісної орієнтації. Правозастосування, покликане конкретизувати загальну норму з врахуванням реальних життєвих ситуацій, досягає своєї мети лише у випадку, коли правозастосовні акти є законними як за формою, так і за змістом, тобто відповідають застосованій у справі нормі права. Посадова особа не лише визнає закон і законність як особливу соціально-юридичну цінність, але й беззастережно керується ними в своїй діяльності. Наприклад, він не надає особам права та пільги, які не передбачено законом, не звільняє винних осіб від юридичної відповідальності, не бере хабарів.
   Для того, щоб правозастосовник міг з успіхом справлятися з великою кількістю документів, юридичних справ, що постійно

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-302 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>