их показників, що визначають його рівень.
   Щоб докладніше розглянути фактори, які сприяють або стають на заваді ефективного законодавчого врегулювання суспільних відносин, слід пригадати основні положення теорії конфлікту. Відомо, що конфліктологи виділяють два типи конфлікту: вертикальний, або «конфлікт позиції», та горизонтальний, або «конфлікт джерела». Під конфліктом позиції розуміють конфлікт, який виникає внаслідок прагнення індивіда, соціальної групи або спільноти посісти вищу сходинку в ієрархії соціальної структури. Здебільшого, соціальну структуру зображають у вигляді піраміди. Зрозуміло, що будь-яка спроба, пов'язана з вертикальною мобільністю, зумовлює опір як з боку представників вищої позиції, оскільки комусь із них доведеться опуститися вниз, так і сусідів по позиції, оскільки вони теж прагнуть зайняти вищу сходинку. Вказана піраміда переконливо свідчить, що по мірі вертикального просування зростає опір вертикальній мобільності, оскільки зростає дефіцит позиції, тобто кожна наступна сходинка стає вужчою, і на всіх бажаючих її просто не вистачить.
   Під конфліктом джерела розуміють конфлікт, який виникає між індивідами, соціальними групами та спільнотами з приводу будь-якого дефіцитного ресурсу. При цьому конфліктологи стверджують, що конфлікт був, є і буде в суспільстві завжди, оскільки в ньому завжди існуватимуть ресурси, яких не вистачатиме для задоволення потреб суб'єктів суспільних відносин.
   Докладніше зупинимося на факторах, що визначають рівень конфліктності. На наш погляд, ці фактори можна поділити на дві групи - за характером суспільних відносин і за суб'єктами цих відносин.
   За характером відносин можемо виділити такі фактори рівня конфліктності:
   - важливість для суспільства цього виду відносин;
   - рівень суперечностей, тобто наскільки дефіцитний та життєво потрібний продукт, який став джерелом

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-302 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>