ою. Нерідко в зв'язку з цим говорять про виховний вплив права. По-третє, правова норма володіє примусовою силою стосовно тих, хто ігнорує її вимоги. За порушення норми вступає в дію правозастосовний механізм, починають функціонувати установи й посадові особи, зайняті застосуванням права.
   За різними каналами право впливає: а) на причини конфлікту; б) на його розвиток, в) на результати конфлікту; г) на наслідки завершення конфлікту, включаючи долю учасників.
   Розглянемо ці питання дещо докладніше.
   Причини конфлікту піддаються нормативному регулюванню як в аспекті мотивації конфлікту, так і з погляду впливу на об'єктивні обставини, що сприяють його появі. Наведемо приклад. Якийсь А. посварився зі своїм начальником Б. і через те був, на думку А., несправедливо позбавлений премії. В установі, де вони працювали, порядок преміювання співробітників не був визначений і рішення з цього питання нерідко викликали невдоволення і дорікання. Очевидно, що чітке визначення порядку й основ преміювання зняло б напруженість у колективі. Нормативні акти з питань преміювання існують, як відомо, на більшості підприємств.
   Протиправна мотивація насильницьких конфліктів може бути відвернена чи, в усякому випадку, істотно ослаблена під час проведення профілактичної роботи на місцевому (регіональному) рівні. Йдеться про запобігання сімейним та іншим побутовим сваркам, бійкам, склокам у колективах тощо. Легше змінити корисливу мотивацію конфлікту тоді, коли вона ще не переросла у фактичну дію сторін.
   Розвиток конфлікту піддається нормативному регулюванню в тому змісті, що право (й інші нормативні системи) вказує дозволені форми конфліктних взаємин і заохочує інші, що не виходять за допустимі межі. Законний шлях розв'язання більшості конфліктів завжди існує, наприклад, звертання до суду. Досить ефективні третейські суди, коли арбітрів обирають

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-302 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>