нтологічну сутність.
   Нам ближче позиція, яка виходить з того, що наукові соціолого-правові дослідження повинні мати комплексний характер при авангардній ролі однієї з наук: юриспруденції чи соціології. По суті, йдеться про концептуальну відмінність юридичного і соціологічного підходів до проблем правової реальності, зумовлену дисциплінарними особливостями правознавства та соціології, специфікою предметів їх наукового інтересу, вивчення і вивченості (науково-професійної компетентності), юридичної і соціологічної думки. Іншими словами, головне не тільки і не стільки в тому чи іншому наборі соціальне-правових проблем і тем, скільки в сутності їх осмислення і тлумачення з позицій певного предмету, в руслі його концептуального розгорнення і конкретизації в загальному контексті сучасної правової та соціологічної думки.
  
   § 3. Структура і функції соціології права
  
   Соціологія права, без сумніву, - це міждисциплінарна галузь наукового знання, що виникла і розвивається на стику соціології і правознавства. Це означає, що немає місця соціології права ні там, де норми права і правовідносини досліджуються поза зв'язком із соціумом, ні там, де соціальні явища і процеси не опосередковуються правом.
   Соціологія права неоднорідна і має досить складну внутрішню структуру, пов'язану насамперед із системою самого права. Наприклад, говориться про соціологію державного (конституційного), кримінального, цивільного, сімейного, адміністративного та іншого права. Не всі галузі соціології права одержали однакову розробку в нас і у світі в цілому. Найглибше і найширше розроблені проблеми соціології кримінального, сімейного і деяких інших галузей права.
   Структурування соціології права відбувається за двома досить різними стрижневими напрямами. В основі одного - правові категорії; в основі іншого - суто соціологічні категорії.
   Суть класифікації

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-302 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>