еребільшенням чужої ворожості та інтенсивності (зокрема образливості) дії. Бувають випадки, коли просте зауваження сприймають як образу, а необережну дію - як навмисну. Таке сприйняття викликає контрдії І зумовлює відповідне реагування. Перекручуванню сприйняття сприяє стан алкогольного сп'яніння, воно також пов'язане з особливостями складу особистості, загальною тривожністю і підозрілістю.
   Особливо слід зауважити про ті випадки, коли конфлікт не є спонтанним проявом випадково сформованих суперечностей, а виникає внаслідок свідомої провокації однієї із сторін. Такі випадки досить поширені в кримінальне-правовій практиці і, зазвичай, пов'язані з кваліфікацією дій однієї із сторін як хуліганських. Поширені випадки приставання до жінок, які перебувають з іншими чоловіками. Все це починається заради того, щоб затіяти бійку з таким чоловіком. Широко відомі приклади хуліганської поведінки, яка починається з прохання дати закурити. Метою провокатора є будь-яка негативна відповідна реакція - відмова, незгода, які нібито обґрунтовують згодом його ворожість і хуліганські дії. Злочинець розробляє своєрідний міні-сценарій взаємодії, де вже визначено подальшу долю жертви.
   У цілому можна сказати, що кримінальні конфлікти досить різноманітні за формами перебігу та конкретними механізмами, за їх сполученнями. Ці розбіжності залежать від багатьох факторів, таких, як особливості особистості учасників, їхньої вікової і статевої належності, оточення, тимчасових і просторових факторів тощо. Зазвичай, механізми дії тривалих конфліктів мають безліч прихованих пружин свого розвитку. Але всі вони, без сумніву, мають ряд загальних причин як суб'єктивного, психологічного, так і об'єктивного характеру.
   Комплекс психологічних причин кримінальних конфліктів пов'язано насамперед із досвідом формування особистості та загальною культурою поведінки.

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-302 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>