яд інтересів. Антагоністичність інтересів (як об'єктивна, так і суб'єктивна) є базисом будь-якого, в тому числі й юридичного, конфлікту. Саме інтерес обумовлює, які саме шляхи реалізації потреб обере суб'єкт діяльності.
   Отже, мотиваційний процес у будь-якій діяльності, в тому числі й у конфліктній передбачає: формування мотиву на підставі потреби, інтересу, установки; формування цілі та прийняття рішення на вчинення конфліктних дій (вольовий акт).
   Як викладено в темі «Особливості правової соціалізації особистості», сприйняті на рівні інтеріоризованих установок норми полегшують обрання форм поведінки, точніше й чіткіше вказують, як саме треба діяти. Якщо суб'єкт діє згідно зі встановленими в суспільстві нормами поведінки, мотиваційний цикл істотно скорочується. Якщо суб'єкт вступає в конфлікт, таке скорочення мотиваційного циклу неможливе. В цьому разі суб'єкт завжди діятиме заради реалізації потреби, відчуваючи опір протилежної сторони. Неодмінною ознакою конфліктної діяльності є чітко виражене протиріччя інтересів, мотивів, цілей, оформлене закінченим суб'єктивним образом.
   У конфліктологічній літературі, здебільшого, відзначають свідомий характер конфлікту. Очевидно, слід підкреслити не просто свідомий, а саме оціночний характер мотиваційного процесу в конфліктних протидіях. І якщо розглядати всі етапи формування мотиву, то практично на кожному з них суб'єкт може внести суб'єктивну оцінку, яка не відповідає об'єктивним реаліям. Результатом такого суб'єктивізму стане помилковий конфлікт. Помилковий (хибний) юридичний конфлікт виникає у випадку, якщо хоча б одна із сторін на одному з етапів мотиваційного циклу допускає суб'єктивну оцінку, що не відповідає об'єктивній ситуації.
   У помилковому юридичному конфлікті можливі такі чотири основні ситуації:
   1) сторона вважає, що перебуває з іншою стороною в правовідносинах,

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-302 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>