и не збігається з потребами підсистеми економічної. Соціальний конфлікт є міжособистісним і виникає лише в межах соціальних взаємодій.
   Американський соціолог Кеннет Боулдінг стверджує, що сама природа людини штовхає її до постійної ворожнечі та боротьби з
   собі подібними, тому конфлікт постійно є в суспільному житті, однак все це не виключає можливості обмеження та попередження конфліктів.
   Занепад функціоналізму та відродження марксистського і веберівського підходів у соціології 70-х років XX ст. сприяли поверненню проблемі конфлікту її традиційно ключового значення в теорії і емпіричних дослідженнях.
   У вітчизняній науці конфліктологічна проблематика є новою, оскільки радянська наука взагалі не вивчала конфліктологію, бо вважалося, що ми будуємо «безконфліктну модель соціалістичного суспільства». Сьогодні конфліктологічний підхід у дослідженнях дістає дедалі ширшого застосування в межах практично всіх наук гуманітарного циклу. Саме для запобігання переростанню юридичних протиріч у юридичні конфлікти потрібне використання теоретичних надбань цього підходу.
   Зауважимо, що однозначності в думках провідних зарубіжних і вітчизняних вчених щодо співвідношення термінів «протиріччя» та «конфлікт» не існує. Умовно можна виділити два основних підходи до цієї проблеми. Зокрема, Р. Дарендорф, Дж. Бернард, К. Бо-улдінг, Л. Крисберг, О. Баєва, А. Панасюк вважають, що поняття протиріччя та конфлікту тотожні, тобто соціальний конфлікт виникає тоді, коли є протилежність, несумісність, невідповідність інтересів. Тоді як Л. Козер, М. Крозьє, А. Запрудський, В. Кудрявцев вважають, що конфлікт - це дії, до яких вдаються суб'єкти з метою реалізації власних інтересів. Ми дотримуємося останнього погляду й розглядатимемо подальший матеріал саме з цієї позиції.
   Дамо визначення соціального та юридичного конфлікту.
   Під соціальним конфліктом

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-302 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>