чинність серед цих людей тоді, коли бідність і негаразди в боротьбі за культурні цінності, які схвалює суспільство, поєднуються з культурним акцентуванням грошового успіху як домінуючої мети. Тому, робить висновок Р. Мертон, злочинність у нижчій верстві може виникати як «реакція нормальних людей на ненормальні соціальні умови». Аналізуючи злочинність у середовищі «білих комірців» на прикладі верстви бізнесменів, Р. Мертон зазначає, що найпоширенішим видом злочину у них є шахрайство. Процвітання шахрайства в «ано-мічному суспільстві», на думку Е. Бірса та Р. Мертона, можливо в силу достатньої терплячості громадян, правоохоронних органів, судової системи. У випадку відкритого, персоніфікованого засудження шахраїв, особливо з багатих верств або «поважних людей», «одні з них діяли б приховано, інші були б вимушені відмовитися від шахрайства зовсім». Верхнім верствам суспільства притаманний взаємозв'язок «цілком моральних ділових прагнень з їх аморальною практичною реалізацією». Посилаючися на Р. Беронса, Р. Мертон констатує, що історія крупних американських капіталів переповнена досить сумнівними інноваціями. І дуже часто «неможливо відрізнити торгівлю, що заслуговує на схвалення, від неприпустимого злочину». Злочинність у цій верстві розкрити дуже складно, оскільки «цілком поважні члени суспільства за допомогою брехливих свідчень і обману уникають покарання». Отже, диференційований підхід до аналізу злочинності в різних соціальних верствах і групах - один із напрямів дослідження соціології девіантної та делінквентної поведінки.
   Крім перелічених напрямів у соціології злочинності можна виділити також теорію диференціальної асоціації (зв'язку) індивіда зі злочинним середовищем (Е. Сатерленд). Взаємодіючи з членами злочинної групи, індивід засвоює негативне ставлення до норм права і закону, визначає для себе мотиви злочинної

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-302 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>