- концепція аномії. Е. Дюркгейм вважав аномію станом ціннісно-нормативного вакууму, притаманним перехідним і кризовим періодам, коли старі норми та цінності вже не діють, а нові ще не набули розвитку. Наприклад, аналізуючи анемічний (ненормальний) розподіл праці, він зазначав, що така ситуація характеризується відсутністю (або нестачею) інтеграцій функцій, які породжуються індустріальними кризами, наявністю надлишкової кількості безкорисних посад, що створює порушення функціональної рівноваги в суспільстві, веде до протистояння, конфліктів, бунтів тощо. Соціальна аномія, на думку Е. Дюркгейма, - це етап соціальної дезорганізації, зруйнованості чи ослабленості соціальних зв'язків і нормативної системи суспільства. Розвиваючи концепцію соціальної аномії, Р. Мертон трактував аномію як дисбаланс між культурними цінностями суспільства й санкціонованими інституційними можливостями їх досягнення для різних соціальних груп, що є постійним фактором напруги в соціальній системі. У праці «Соціальна структура і аномія» він підкреслював, що «кожна соціальна група обов'язково поєднує свою шкалу бажаних цілей з моральним чи інституційним регулюванням допустимих і потрібних способів їх досягнення. Багато із способів, які окремим особистостям уявляються як найефективніші для досягнення бажаних цілей, такі, як незаконні операції з акціями нафтових компаній, крадіжки, шахрайства, виключені із інституційної сфери дозволеної поведінки. Вибір же підходящих засобів обмежено інституційними нормами. Схожа ситуація, вважає Р. Мертон, може породити «протиправну й антисоціальну поведінку» саме внаслідок різниці в значенні, яке надають цілям і вибору засобів їх досягнення. «В крайніх випадках, - пише він, - ці останні (тобто засоби) можуть бути настільки підірваними надмірним акцентом на цілях, що вибір способів поведінки буде обмежуватися лише за

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-302 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>