злочинність - один із факторів, які характеризують суспільство, оскільки в суспільстві завжди мають місце джерела, які породжують злочинність у тому чи іншому вигляді. «Уявіть собі суспільство святих, - писав він у праці «Норма і патологія», - зразковий монастир зразкових індивідуумів. Злочини у власному розумінні слова тут невідомі, але проступки, які для звичайного мирянина будуть неістотними, викликають точно такий самий скандал, який звичайні злочини викличуть у звичайних умовах». Кожне суспільство породжує свої типи злочинів. Злочинність, зазначає Е. Дюркгейм, тісно пов'язана з основними умовами суспільного життя. Е. Феррі визначає злочинність як ненормальне біологічне й соціальне явище. «...Згідно з нашою теорією, - пише він, - злочин не є явищем чисто біологічним, не є також продуктом виключно фізичного й соціального середовища, але будь-який злочин, яким би він не був..., є продукт як соціальної ненормальності, постійної або тимчасової, природженої чи набутої, як органічної будови індивіду, так і зовнішніх обставин, фізичних і соціальних, які беруть участь у даний час і в даному місці, щодо дії даної людини». І далі: «...Злочин має складне походження, як біологічне, так і фізико-соціальне, з відмінностями в мірі участі окремих факторів залежно від індивідуальності осіб, обставин, часу й місця». Ф. Ліст також не виключав антропологічних факторів злочинності, але вважав їх вплив похідним від соціальних, маючи на увазі насамперед те середовище, в якому формується і розвивається індивід. Серед соціальних факторів, які визначають і впливають на злочинність, він виділяв нерівність різних соціальних верств суспільства та порушення соціальних зв'язків. В. Богнер назвав такими факторами приватну власність, класове розшарування, конкуренцію і експлуатацію.
   Наступна концепція, яка досліджує соціальні причини злочинності,

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-302 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>