иття.
   Особливість сучасної правосвідомості українського суспільства полягає в парадоксі між правовим нігілізмом, відторгненням від права як регулятора відносин, несприйняттям права й престижністю юридичних професій, про що свідчать високі конкурси в юридичних вузах. Право ще не стало однією з першорядних цінностей, потрібних для повсякденного життя, вплетених в тканину правосвідомості та поведінки груп, окремих особистостей, але воно набуло значення важливого чинника соціальної мобільності. Юридичну освіту, залученість до юридичної системи розглядають як досить високі статусні характеристики. Юридичні професії (хоча й різною мірою) в громадській думці пов'язуються з солідними доходами, з певними обсягами владних повноважень, які дозволяють впливати на поведінку людей, з особливого роду знаннями, що виділяють їх носіїв серед інших соціальних верств населення.
   Зростання за останні роки престижу юридичних спеціальностей можна разом з тим оцінити як зрушення суспільства до права, незважаючи на те, що соціальне, культурне середовище не мають звичок і традицій, які заохочували б звертання до нього. Перехідний період у розвитку суспільства обумовив потребу правового регулювання всієї системи суспільних відносин, яку можна задовольнити за наявності спеціальних груп людей, які володіють ґрунтовними професійними юридичними знаннями.
   Сьогодні в Україні відбуваються одночасно два процеси: складається нова соціальна структура й формується правова свідомість соціальних груп як «старих», отриманих у спадщину від радянського суспільства (робітники, селяни), так і нових, які з'явилися в результаті економічних і політичних змін. Звідси виникають складнощі вивчення ще не сформованої правової свідомості.
   На даному етапі розвитку країни можна виділити такі компоненти моделей правової свідомості, які мають різну змістовну спрямованість

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-302 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>