ного оточення.
   4. Соціальну фасілітацію (полегшення) - форми поведінки суб'єктів взаємодії, які полегшують опонентові виконання соціальної ролі в процесі цієї взаємодії.
   5. Конформність - такий стан особи, коли вона, не погоджуючися з приписами існуючих у суспільстві нормативних систем, поводить себе відповідно до цих приписів, щоб не вступати в конфлікт із суспільством.
  
   § 2. Основні концепції соціалізації
  
   Теорії навчання. Навчанням соціологи називають більш або менш постійну модифікацію поведінки, обумовлену набуттям досвіду дій у тому чи іншому середовищі. Саме в навчанні людська істота, реагуючи на своє середовище, значною мірою видозмінює свою поведінку.
   Навчання відбувається протягом усього життя - у сім'ї, серед однолітків, у школі, на роботі, а також у багатьох інших сферах життєдіяльності. Цей процес здебільшого робить поведінку людини достатньо гнучкою для досягнення певних результатів. Крім того, це означає, що набуті в процесі навчання навички, у випадку, якщо вони не відповідають вимогам соціального середовища, можуть бути замінені шляхом нового навчання.
   Виділяють такі два основні напрями навчання:
   1) шляхом вправ, тренувань, тобто поведінковим навчанням;
   2) шляхом спостереження за поведінкою інших осіб, тобто за допомогою так званого спостережницького навчання.
   Біхевіористи стверджують, що людина навчається безпосередньо через переживання окремих подій і через діяння та бачення наслідків своїх дій. У таких процесах вона встановлює зв'язок між двома або кількома подіями. Наприклад, у дитини формується асоціація між увімкненою праскою та болючим відчуттям опіку, або між непідготовленими уроками та двійкою і навпаки - добре виконаною домашньою роботою та п'ятіркою.
   Процеси, в яких встановлюються такі зв'язки, в англійській мові дістали назву conditioning (ми називатимемо ці процеси тренуванням).

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-302 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>