боку, деякі небезпечні злочинці здатні вчинити тяжкий злочин, незважаючи на знання закону й сувору санкцію, що їм загрожує.
   Принципова позиція, однак, мусить бути незмінною: головне в загальнопревентивному впливі права - це розуміння його цінності, потрібності, обов'язковості для ефективного функціонування соціалізованого суспільства, а це пов'язано із загальним підвищенням морально правової культури та правосвідомості громадян. Страх не може бути методом виховання. Виховання страхом, погрозами - це минуле людського суспільства, найгрубіший спосіб впливу на людей. В міру розвитку нашого суспільства покарання все більше вбиратиме в себе риси не стільки карального заходу, скільки виховного. Це стосується й інших видів санкцій правоохоронної системи.
   Особливо важливо за призначення та відбування покарання забезпечити реалізацію принципу справедливості. Щодо юридичної відповідальності цей принцип виявляється в таких її властивостях, як диференціація та індивідуалізація, що передбачають призначення покарання відповідно до тяжкості вчиненого правопорушення, з урахуванням особливостей особистості винного.
   Дотримання міри в сполученні суворості й м'якості призначуваного покарання - складне завдання. Неправильне рішення послаблює не лише загальне, а й спеціально-превентивне значення відповідальності. Надмірно суворі покарання породжують почуття несправедливості, послаблюють прагнення стати на шлях чесного трудового життя. Випадки рецидиву після тривалих строків позбавлення волі зустрічаються набагато частіше, ніж після виправних робіт чи інших покарань, не пов'язаних з ізоляцією від суспільства. З іншого боку, надто м'яка міра покарання може бути сприйнята засудженим як «прощення» і теж виявиться неефективною.
   Соціально-правові дослідження показують, що значення санкції реалізується головним чином через її позитивний зміст,

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-302 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>