було спрямовано на те, щоб визначити ефективність виховних, стимулюючих, попереджувальних і примусових заходів впливу в інтересах дотримання вимог права. В таблиці наведено дані дослідження кримінолога М. М. Ісаєва, який у 1924 році вивчав фактори, що впливають на дотримання громадянами кримінальне-правових заборон. Ось отримані ним дані про причини, що утримували опитаних осіб (понад 300) від вчинення злочину.
   Пояснення опитаних чоловіки, % жінки, %
   1. Совість не дозволила 24,3 36,0
   2. Страх покарання 19,6 20,0
   3. Ніяково перед людьми 3,8 4,0
   4. 3 відрази до вчинку 30,8 28,0
   5. 3 принципових розумінь 19,6 12,0
   6. 3 нерішучості 1,9 -
   Як бачимо, не один лише страх покарання утримував цих осіб від здійснення злочинів. Можна виділити три групи мотивів, що впливають на поведінку опитаних: 1) принципово негативне ставлення до злочину (куди, на нашу думку, належать пункти 1, 4, 5. Цей мотив виражено в цілому в 75-80 % відповідей; 2) негативна оцінка злочину оточуючими (пункт 3) - близько 4 %; 3) страх перед покаранням - близько 20 %.
   Дослідження, подібні тим, що проводив М. М. Ісаєв, проводили й пізніше. Однак останніми роками під час вивчення правосвідомості різних категорій осіб було отримано дані, які свідчать про те, що розподіл мотивів поведінки з урахуванням загальнопревентивної дії права є досить стійким. Про це свідчать, наприклад, дані про мотиви, що утримували підлітків від злочинів. Більшість із них вважала такими мотивами моральні підстави (буде заподіяно неприємності батькам і вихователям - 33,8 %; утратять довіру друзів - 27,9 % опитаних). Побоювання несприятливих юридичних наслідків, у тому числі й санкцій, утримували від злочинів лише 12,29 % опитаних.
   Опитування дорослого населення показало, що на першому місці серед стримуючих факторів у громадян перебуває згода із законом, далі - острах утратити

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-302 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>