елементів механізму дії права. З цього погляду умови ефективності дії норми будуть належати, по-перше, до самої норми, по-друге, до діяльності правозастосовних органів і їх посадових осіб; по-третє, до особливостей правосвідомості та поведінки громадян, які дотримуються чи порушують вимоги правової норми.
   У середині 80-х pp. група співробітників Інституту держави і права (Москва) під керівництвом професора О. М. Васильєва провела соціологічні дослідження процесу застосування норм різних галузей системи права (державного, цивільного, господарського, екологічного й ін.). Дослідники вивчали реальний шлях від норми (закону, указу) до кінцевого результату - фактичної поведінки суб'єкта, заради якого було прийнято цю норму.
   Шлях цей виявився тривалим і складним. Стало очевидним, що в середньому від видання норми до перших фактів її застосування в кінцевій ланці (громадянином, організацією, посадовою особою) проходить близько року. Цей час витрачають на те, щоб довести первинну норму до відома суб'єктів правозастосування, на прийняття актів, що конкретизують переважно відомчі інструкції, на видання актів виконавчого характеру (судові рішення, розпорядження органів влади й управління тощо.)
   Автори дослідження сформулювали низку загальних умов ефективності правозастосовного процесу. До них належать якість вихідної норми, наявність потрібних ресурсів для її застосування (матеріальних, кадрових, організаційних), оптимальність юридичного механізму застосування норми, що передбачає відповідальність за невиконання норми. .
  
   § 4. Механізм переконання і примусу
  
   За реалізації права використовують не лише «природні» фактори поведінки - інтереси, потреби людей, а й додаткові, зовнішні - засоби впливу, які мають стимулювати соціально-корисну поведінку і запобігати суспільне шкідливим вчинкам. Соціально-правові дослідження ще здавна

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-302 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>