Крім того, вони тісно пов'язані між собою щодо системи соціальних умов, які відіграють значну роль у забезпеченні функціонування соціально-правового механізму. У правовій державі вищим принципом стає «безумовне підпорядкування усього і всіх закону». Але дуже важливо, щоб сам закон був реальним втіленням правових основ, мав таку специфічну юридичну форму, в яку втілюється справді правовий зміст суспільних відносин і в якій адекватно відображається суверенна воля народу, об'єктивні потреби суспільства. Підведення чіткої правової основи як під правозастосовну діяльність, так і під законотворчість, повинно бути справді демократичним процесом. Саме це дасть гарантію проти волюнтаризму влади в ході нормотворчої і правозастосовної діяльності.
  
   § 3. Фактори реалізації права
  
   Реалізація права - явище складне. Воно включає велику кількість формальних (офіційних) і неформальних зв'язків і відносин. Різні ланки правозастосовної підсистеми, посадові особи зобов'язані дотримуватися вимог закону й водночас суб'єктивно оцінювати стан правопорядку, виробляти свої позиції з питань застосування закону, висловлювати думки й впливати на думки інших осіб, приймати рішення з конкретних справ, змінювати поточну практику, виступати з пропозиціями щодо удосконалення законодавства тощо. Весь цей складний механізм матеріально-правових, процесуальних, організаційних, технічних, психологічних та інших зв'язків і відносин утворює правозастосовну діяльність, досконалість якої є однією з важливих умов ефективності дії норми.
   Завдання соціології правореалізації у зв'язку з цим полягає в тому, щоб установити ці фактори, визначити ступінь їхнього впливу на правозастосовну та іншу діяльність, що реалізує право.
   Проаналізуємо механізм реалізації (застосування) права докладніше. В узагальненій формі він може бути поданий як здійснення в певній правовій

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-302 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>