ційована за тими чи іншими наказами державної влади. У будь-якому випадку це інформація «для науки» - її аналіз дозволяє виробити відповідні практичні рекомендації з удосконалення законотворчого і правозастосовного процесу. Але цей вид інформації переважно лише побічно впливає на соціальну дію. Безпосереднє відношення до останнього має другий вид інформаційних сигналів - сигналів раціонального характеру, тобто про право в юридичному значенні, про зміст юридичних норм. Отже, інформаційні сигнали є одним з елементів механізму соціальної дії права.
   Одним із джерел правової інформації є норми. Однак це зовсім не означає, що самі по собі норми забезпечують функціонування механізму. Для того, щоб він діяв, потрібні відповідні соціальні умови, що дозволяють цій нормі втілитися в суб'єктивному праві. Лише тоді настає можливість включення в механізм наступного елементу - юридичних фактів. Це юридичний засіб перекладу абстракцій юридичних норм, соціальне здатних втілитися в суб'єктивному праві правовідносин.
   Але в цьому випадку знову виникає ймовірність подальшого функціонування механізму соціальної дії права в двох напрямах - як власне соціальної дії і як соціальної протидії. Вибір того чи іншого напряму значною мірою залежить від самого суб'єкта правового спілкування. Отже, саме особистість, людина є в кінцевому підсумку головною, центральною ланкою в механізмі соціальної дії права. Разом із тим діалектика взаємодії особистості з різними соціальними факторами в процесі її діяльності в правовій сфері є досить складною і неоднозначною.
   Суб'єкт під впливом інформаційного й психологічного впливу права вже певною мірою (раціонально і психологічно) підготовлений до діяльності в правовій сфері. При цьому негативна психологічна установка, будучи «накладеною» на юридичний факт, може обумовити таке функціонування механізму соціальної

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-302 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>