мом, але детермінують його, і на них цей механізм має зворотно впливати, а також соціальних факторів і процесів, включених у сам механізм дії права, що також визначає його юридичну та соціальну дієвість.
   Разом із тим було запропоновано й структуру механізму дії права, яка включає управлінські соціальні системи (механізм державного й соціального управління, норми права); соціальні фактори (соціально-економічні, політико-ідеологічні, соціально-демографічні, ситуаційні); ретранслюючі системи (інформаційні, нормативно-ціннісні, соціально-психологічні); регульовані соціальні системи (особистість, група, колектив, суспільство) і, як результат, правомірна й соціальне активна поведінка.
   Зазначимо, що взаємодія вказаних елементів, точніше факторних блоків, аж ніяк не є гарантією того, що юридичні розпорядження на всіх рівнях будуть переведені в правомірну й соціальне активну поведінку. Навряд чи механізм дії права можна обмежити лише таким варіантом функціонування.
   З урахуванням сказаного, важливо з'ясувати форми правового впливу, його засоби, стадії соціальної дії права.
   Форми правового впливу. Специфічною формою такого впливу є правове регулювання суспільних відносин шляхом надання прав і покладання обов'язків на суб'єктів. Ця форма правового впливу вивчена найдетальніше. Чи може соціологія права від неї абстрагуватися? Навряд. Можна навіть стверджувати, що саме від характеру специфічно юридичного впливу багато в чому залежить характер інших форм.
   Психологічний вплив юридичної норми. Соціологія права повинна вбачати в суб'єктах права конкретні особистості, які володіють відповідним психологічним статусом.
   Вступ особистості в правове спілкування передбачає поєднання її інтересів з інтересами інших людей, а також формування ставлення особистості до діючих юридичних норм. Це ставлення не зводиться до простого пристосування

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-302 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>