б вказати варіанти дій, здійснення яких дозволено в загальних інтересах. Основне призначення охоронної функції - запобігти правопорушенням. Цій меті служать правові засоби, які забороняють
   здійснювати дії, що порушують права громадян, громадських організацій і в цілому держави. Юридичні умови для розвитку нормальних суспільних відносин створюються насамперед самим фактом видання норм, що застерігають від здійснення караних вчинків шляхом попередження настання несприятливих наслідків. Основною характерною рисою охоронних правовідносин є те, що в їх межах застосовують примусові заходи, реалізують юридичну відповідальність.
   Попри те, що в основі дії охоронної функції лежить примус, її зміст цим не вичерпується. Охоронна функція забезпечує також відновлення порушеного права в межах закону й у межах можливого. Тому змістовне значення санкцій не обмежується карою у вигляді кримінального чи адміністративного покарання. Йдеться також про систему правовідновних дій, до яких примушують безпосереднього винуватця збитку - громадянина, посадову особу чи організацію, і про систему допоміжних заходів, які держава та її органи здійснюють із власної ініціативи. Наприклад, у сфері кримінально-процесуальних відносин охоронна функція права виражена в трьох типах реалізації відповідальності: у вигляді правозабезпе-чуючої, правоохоронної та правоустановчої, до яких належить, зокрема, скасування незаконного вироку, відшкодування матеріального та морального збитку, відновлення справедливості тощо. Кримінально-процесуальні норми забезпечують форму застосування кримінального (матеріального) закону.
   Залежно від характеру суб'єктивних прав і юридичних обов'язків, норми поділяють на три види: зобов'язувальні, заборонні, правонаділяючі. Цей поділ правових норм за формою і характером їхнього впливу на поведінку суб'єктів правовідносин обумовлено

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-302 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>