основної і провідної функції права. Така постановка питання відповідає сучасним соціально-економічним і політичним реаліям, оскільки дозволяє розв'язати пріоритетне завдання досягнення юридичного консенсусу як адекватного розуміння змісту й цінності правових розпоряджень усіма членами суспільства. Тим самим право забезпечує включеність усіх індивідів у єдину систему соціальної організації.
   Правова система повинна служити інструментом інтеграції елементів політичної системи, зміцненню зв'язків між ними, бути юридичною основою діяльності громадських організацій, функціонування трудових колективів, базою безпосередньої демократії. Саме з цих позицій слід оцінювати соціальну значущість і ефективність правової форми, перевагу того чи іншого методу регулювання даного комплексу суспільних відносин. Це означає, що правова система може успішно виконувати в суспільстві завдання не лише щодо зміцнення пануючого правопорядку, але й ефективно забезпечувати інші важливі завдання, зокрема функції соціальної взаємодії і забезпечення контролю за поведінкою людей. У кінцевому підсумку реальне наповнення її функцій суспільне корисним змістом залежить від соціально-економічної формації, від того, інтереси яких прошарків населення захищають за допомогою права.
   Джерело розвитку правової системи можливе лише в самому суспільстві, здатному використовувати право для перетворення суспільних відносин і розвитку самоврядування. При цьому суспільна система й продуковані нею правові гарантії повинні сприяти розквіту, а не придушенню особистої діяльності, надавати кожному право вибору професії завдяки розумно спрямованому вихованню, високому рівню культури й освіченості. Шкода, що за багато років і десятиліть у нашій країні цього не було здійснено.
   Регулятивна функція правової системи полягає в наділенні суб'єктів правовідносин певною сумою прав

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-302 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>