аліфікація недостатня для розуміння і розкриття соціального призначення права, його активно-творчої ролі в перетворенні суспільства. Функцію можна розглядати і як зовнішній прояв властивостей якогось
   06єкта в цій державній системі. Іншими словами, функції виражають напрям зворотного впливу права на суспільство, а показником їхньої реалізації служать економічні, соціальні, політичні, ідеологічні та інші наслідки, що настають у результаті дії права.
   Зазначимо, що класифікація функцій права на регулятивну й охоронну відповідала тому періоду в розвитку правової науки, коли вона займалася дослідженням переважно внутрішньоправових проблем. Однак у останні роки юридична наука вийшла за межі нормативної теорії права, стала більшою мірою досліджувати питання соціальної дії права, його реального впливу на суспільні відносини. За цих умов виявилася явна вузькість колишнього підходу до розуміння функцій права. Потреба в глибшому пізнанні функцій права змусила перейти від їх формальної класифікації до змістовної.
   Тезу про зв'язок правових функцій із функціями держави розглядали дуже часто, але досить однобоко. Підкреслювали положення про те, що «право є ніщо без апарату, здатного примушувати до дотримання норм права», але співвідношення права та держави завжди трактували на користь останньої.
   В останні роки набула поширення думка, що характеристика права лише як форми державної діяльності применшує його соціальну цінність і принижує роль у житті суспільства. Право з його специфічними властивостями впливу на поведінку людей (нормативність, обов'язковість, відповідність розпоряджень) прямо й безпосередньо впливає на різні сфери людської діяльності, сприяє досягненню соціальне корисних цілей, що можуть бути отримані внаслідок саме нормативно-правового регулювання. До цього слід додати, що право мусить виконувати роль організуючого

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-302 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>