не може вивчатись соціологами ізольовано поза контекстом проблеми ефективності права в цілому в конкретному суспільстві.
   Те саме підкреслював і угорський соціолог права К. Кульчар, коли стверджував, що «ефективність права - це ефективність не якоїсь окремої норми, а всієї правової системи». Коли в суспільстві в силу причин, як говорять соціологи, соцієтального характеру малоефективною є вся правова система, то відповідно малоефективною є І дія конкретної норми.
   Ефективність права в цьому широкому соцієтальному контексті тісно пов'язана з мірою збалансованості групових та індивідуальних Інтересів і може розглядатися, як вважає В. Р. Лапаєва, як здатність Існуючої правової системи ефективно розв'язувати конфлікти, що назрівають, І тим самим знижувати загальний рівень конфліктності соціальних відносин. Адже право - це перш за все найважливіший засіб об'єктивного, загальносправедливого для конфліктуючих сторін розв'язання соціальних конфліктів, засіб забезпечення стабільності суспільної системи, існування її як єдиного цілого.
   Оцінка ефективності закону за критерієм показників конфліктності була б з соціологічного погляду найбільш адекватною, оскільки дозволяла б розглядати дію тієї чи Іншої норми безпосередньо в соціальному контексті.
  
   Література до теми 4
  
   1 Аберкромби П , Хилл С., Тернер Б С. Социологический словарь. - М., 2000.
   2. Гаврилов О. А. Стратегия правотворчества и социальное прогнозирование - М , 1993.
   3 Гвоздецький В. Д. Право, свобода, закон // Науковий вісник НАВСУ. - 1999 - № 4. - С. 3-12.
   4 Карбонье Ж. Юридическая социология. - М., 1986.
   5. КеримовД.А. Культура и техника законотворчества - М , 1991.
   6 Кернер X. Ю. Криминология Словарь-справочник -М., 1998.
   7 Козловський А. Систематизація законодавства як гносеологічний процес//Право України -2000 - №2 - С. 49-52.
   8 Кудрявцев В. Н., Казимирчук

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-302 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>