будь-якого правового рішення є надійний і точний прогноз тих змін у суспільному житті, які очікуються від його прийняття. Тож прогнозування ефективності правових норм, тобто отримання знань про майбутні результати дії нормативно-правових приписів і актів в цілому, повинно посісти провідне місце не тільки в сучасній теорії правотворчості, а й у законотворчій практиці. Це також надає широкі можливості для співробітництва соціології і правознавства, оскільки для прогнозування ефективності дії норми права стає необхідним глибокий аналіз умов, в яких функціонуватиме норма, - рівня правосвідомості й правової культури громадян та інших суб'єктів права, стану боротьби з правопорушеннями, стану економічного життя, стану культури, потреб і інтересів суб'єктів права тощо.
   Широке коло правових і соціологічних явищ, які належить вивчати в процесі прогнозування ефективності дії норм права, зумовлює застосування розвиненої системи методів дослідження. З цього випливає, що актуальним завданням соціології права є розробка як загальної методології, так і окремих конкретних методик прогнозування ефективності правових норм і нормативних актів в цілому, що дозволяє забезпечити досить високий рівень їх наукового обґрунтування.
   Соціологічні дослідження створюють необхідну емпіричну базу для висновків про ефективність тієї чи іншої норми.
   На думку французького соціолога права Ж. Карбоньє, неефективність правової норми з погляду соціології є більш цікавим феноменом, ніж її ефективність. Річ у тім, що неефективність застосування закону вказує на наявність прихованих причин і факторів, що мають соціальне походження, які в першу чергу і цікавлять соціолога. Соціологія розглядає проблему ефективності правових норм в аспекті їх соціальної реалізації, тобто перетворення в реальні суспільні відносини. Через те ефективність якоїсь конкретної норми

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-302 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>