з соціологічного забезпечення законотворчості не можна вважати завершеною.
   Подальше завдання полягає в соціологічному відслідковуванні за практикою реалізації закону і ефективністю його дії, що могло б за належної організації досліджень стати важливим джерелом зворотного зв'язку між законодавцем і врегульованими суспільними відносинами.
   Правознавець Ю. А. Тихомиров пропонував встановити строк дії нових нормативних актів з тим, щоб зобов'язати законодавця розглядати питання про долю нормативного акту з погляду його відповідності суспільним відносинам, що розвиваються.
   Окрім вивчення громадської думки з приводу законопроекту, що готується, важливим напрямом соціологічного забезпечення цієї стадії законотворчості повинна стати і юридико-соціологічна експертиза законопроекту. Завдання такої експертизи полягає в оцінці соціальної обґрунтованості запропонованих норм, прогнозуванні їх соціальних наслідків і ефективності їх дії. Таку експертизу доцільно було б проводити при підготовці законодавчих актів, що мають особливу соціальну значимість. У таку експертну групу можуть входити вказані фахівці в галузі загальної соціології та соціології права.
   Якщо було здійснено попередню роботу із соціологічного забезпечення підготовки законопроекту, експерти мають, перш за все, оцінити її результати.
   До соціологічної експертизи повинні залучатися організації та особи, які не брали раніше безпосередньої участі в соціологічному забезпеченні цього проекту.
   Прийняття закону і введення його в дію не означає завершення роботи із соціологічного забезпечення законотворчості. Наступний етап - вивчення ефективності прийнятого закону.
  
   § 2. Проблеми ефективності законодавства
  
   Ефективність закону є найважливішим показником його соціальної корисності та необхідності. Вона залежить від певних об'єктивних і суб'єктивних умов, що стосуються як

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-302 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>