го з них на стан правових феноменів, які не слід розглядати як деякі нерухомі, статичні сутності, адже ці феномени виражають рух правової цілісності. Наприклад, такий досить специфічний феномен, як право є сферою перетину різноманітних явищ і відносин, ансамблем (сукупністю) пов'язаних одна з одною дій чи подій. Його можна розглядати як зсередини (сукупність обов'язкових для виконання норм, які визначають соціальні відносини, установлених групою осіб у певний момент часу), так і ззовні (у тісному взаємозв'язку з конкретною соціальне-правовою реальністю, у взаємодії з різними соціальними чинниками, інститутами - державою, політикою, армією, системою освіти та виховання, економічними та іншими організаціями). Від того, якого роду дії і події включені в структуру соціальне-юридичного феномену права, в кожний певний момент існування, залежить його якісна визначеність. Тому завдання комплексних за своєю природою соціолога-правових досліджень - вивчення всіх істотних чинників (дій, подій, відносин, явищ тощо), які стосуються конкретного правового феномену.
   Отже, комплексність наукового соціолого-правового пізнання характеризує, зокрема, складну організацію правового явища та його середовища. Вона зумовлена комплексністю, багаторівневістю і складною структурованістю самої правової реальності. Зокрема, регулятивні властивості норми права, її здатність регулювати суспільні відносини неможливо з'ясувати лише в процесі її тлумачення. Для цього необхідно досліджувати реальну дію масиву норм права, конкретні правовідносини, які виникають під їх впливом. Але й аналіз конкретних правовідносин не дасть повної картини регулятивних характеристик норми права, оскільки на її дію впливають й інші соціальне-правові чинники: режим законності і правопорядку, стан правосвідомості, рівень правової культури, характер діяльності правозастосовних

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-302 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>