го ладу, з феодально-кріпосницькими пережитками.
   Жіноче безправ'я не могло не хвилювати кращі уми Роси та України. У своїх творах вони розкривали жахливі картини російської та української дійсності.
   Закони царської Росії закріплювали безправне становище жінки не тільки в особистих, але і в майнових відносинах. Формально дореволюційне право стояло на точці зору роздільності майна. За Зводом законів дружина перебувала у повній залежності від чоловіка як глави сім'ї, а тому він був фактичним господарем майна дружини. Крім того, засоби до існування здобував, як правило, чоловік, дружина ж вела господарство і доглядала дітей. Все це призводило до майнової нерівності.
   Після завоювання влади 18 і 19 грудня 1917 р. ВЦВК і РНК РРФСР були видані декрети «Про громадянський шлюб, дітей і про введення книг актів громадянського стану» та «Про розлучення», які поклали початок законодавству нового типу. Перш за все, декрети скасували чинність сімейного старого законодавства Росії на всій території республіки, проголосили вступ в силу нових принципів у сімейно-шлюбних відносинах, звільнивши останні від впливу релігії і церкви.
   Декрет «Про громадянський шлюб, дітей і про введення книг актів громадянського стану» проголосив шлюб вільним союзом двох рівноправних громадян, пов'язав виникнення взаємних прав та обов'язків подружжя лише з громадянським шлюбом, тобто шлюбом, зареєстрованим в органах РАГСу. Так звані церковні шлюби були позбавлені будь-якого юридичного значення. Це положення, звичайно, не стосувалося тих шлюбів, які були укладені до видання даного декрету по діючому раніше законодавству. Декретом було встановлено і шлюбний вік — 18 років для чоловіків і 16 — для жінок.
   Декрет урівняв жінку з чоловіком, як в особистих немайнових, так і в майнових відносинах, звільнивши її від тяжіючої над нею влади чоловіка,

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-168 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>