і не повинний був знати про відсутність згоди на здійснення угоди іншим з подружжя, то така угода не може бути визнана недійсної, за винятком угод, для здійснення яких закон вимагає прямо вираженої згоди іншого з подружжя.
   Укладаючи шлюб, подружжя залишаються самостійними суб'єктами права, тому закон передбачає право кожного з подружжя укладати угоди як із третіми особами (див. коментар до ст.23 КпШС), так і між собою.
   Найчастіше подружжя між собою укладають договори дарування.
   Подружжя можуть також укладати договори про розділ спільного майна або про об'єднання їх роздільного майна в спільне.
   Особливим різновидом угод між подружжям є шлюбний контракт (див. коментар до ст.271 КпШС).
   Угоди між подружжям є різновидом цивільно-правових угод і повинні відповідати усім вимогам, пропонованим до угод. Положення ст.27 КпШС про недійсність угод між подружжям, спрямованих на обмеження майнових прав дружини, чи дітей, варто тлумачити обмежно в тому розумінні, що недійсними є угоди, спрямовані на обмеження майнових прав дружини чи чоловіка, або дітей, що випливають з факту перебування в шлюбі чи спорідненні. Недійсним, наприклад, є угода між подружжям, укладена під час перебування в шлюбі, відповідно до якого нажите ними в шлюбі майно не буде їхньою спільною власністю. Це положення можна передбачити в шлюбному контракті. Однак шлюбний контракт повинний бути укладений до вступу в шлюб (див. коментар ст.271 КпШС). Є недійсною угода між подружжям, що обмежувало б аліментні права нужденного дружини. Є також недійсні угоди між подружжям, що обмежують їхню правоздатність чи дієздатність (ст.12 ЦК України), а також їхні конституційні права (ст ст.21, 22 Конституції України). Угоди ж між подружжям, у результаті яких зменшується розмір їх права на належне їм майно (наприклад, угода про розділ спільного майна в нерівних

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-168 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>