і т.д. — 300 крб.
   Разом з тим, ці положення були тільки перехідним етапом до встановлення судового порядку розірвання шлюбу.
   Велика Вітчизняна війна внесла свої корективи в наше життя, і у зв'язку з цим були внесені зміни до шлюбно-сімейного законодавства, зокрема щодо положень про шлюб і розлучення, питання позашлюбних дітей.
   Так, Указ від 8 липня 1944 року являв собою складний законодавчий акт, він містив у собі дві групи заходів — соціальні і правові. Соціальні заходи йшли по лінії посилення матеріальної допомоги держави багатодітним сім'ям (при народженні 2-ї і кожної наступної дитини), встановив почесне звання «Мати-героїня» (10 дітей), орден «Материнської слави» (7—9 дітей), «Медаль материнства» (5—6 дітей).
   Указ вирішив найбільш спірне питання — питання про форму шлюбу: «Тільки зареєстрований шлюб породжує права і обов'язки подружжя», — говориться в ньому. Також вирішено в Указі питання про розірвання шлюбу — тільки в судовому порядку.
   Указ анулював всякий правовий зв'язок позашлюбної дитини з батьком, зберігши його тільки по лінії матері, вперше провівши межу між дітьми шлюбними і позашлюбними, скасувавши правило, яке існувало раніше, що одинока мати може звертатися до суду про встановлення батьківства і про стягнення аліментів на позашлюбну дитину, і встановив, що при реєстрації народження позашлюбної дитини в РАГСІ вона записується за прізвищем матері з присвоєнням їй ім'я по батькові за вказівкою матері. Прийнявши таке рішення про правове положення позашлюбних дітей, Указ разом з тим вирішив питання про виховання і державне аліментування цих дітей замість приватного аліментування, яке існувало раніше.
   В той же час положення про посилення державної матеріальної допомоги сім'ям, мало прогресивне значення, так як війна викликала величезну кількість людських втрат, була приводом до гострої

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-168 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>