їні, користуються в Україні правами і несуть обов’язки в шлюбних і сімейних відносинах нарівні з громадяни України. Окремі випадки можуть бути встановлені заїм й України.
   Іноземні громадяни користуються в Україні такою ж шлюб-сімейною правоздатністю, як і громадяни України. В той же іноземці не можуть вимагати визнання за ними яких-небудь прав, не наданих нашим законом громадянам України. КпШС України (частина 1 стаття 195) встановлює, що шлюби громадян України з іноземцями і шлюби іноземців між собою на території України укладаються за законодавством України. Це означає, що як порядок, так і умови укладання шлюбу регулюються КпШС України. Так, іноземець який не досяг за даним Кодексом шлюбного віку, не вправі вимагати реєстрації шлюбу, хоч за законом своєї країни вже вправі вступити в шлюб. Також іноземець не може вимагати реєстрації другого шлюбу за наявності першого законного шлюбу, хоча за законом його країни допускається багатоженство. Але в той же час, якщо витримано умови вступу до шлюбу, передбачені КпШС України, шлюб може бути укладеним навіть в тих умовах, коли за законами громадянства іноземця він не має права вступити до шлюбу.
   При реєстрації шлюбів громадян України з іноземцями, органи РАГСу за наявності перешкод до укладення шлюбу за законом чоловіка-іноземця роз'яснюють особам, які вступають до шлюбу, що дійсність шлюбу в іншій країні може бути оскаржена, шлюб може бути визнаний недійсним, що тягне за собою порушення прав одного з подружжя і народжених в цьому шлюбі дітей.
   КпШС України (частина 2 статті 195) встановлює для іноземців можливість іншої форми укладення шлюбу (в посольствах, консульствах, а не в органах РАГСу).
   Ці шлюби як по формі, так і за умовами їх дійсності здійснюються згідно із законами держави посла або консула. Це означає, що консульські шлюби можуть бути здійсненні

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-168 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>