ми способами вона встановлювалася?
   10. Як відбувалося усиновлення осіб свого права? (чужого права?)
   11. На якій правовій основі здійснював розпорядження належним йому майном нееманципований син сімейства? (еманципований? син-воїн?)
  
   ТЕМА 5
   ВЧЕННЯ ПРО ПОЗОВ
  
   ПЛАН
  
   1. Виникнення державного суду.
   2. Загальне поняття про легісакційний, формулярний та екстраординарний процеси.
   3. Поняття та види позовів.
   4. Особливі засоби преторського захисту.
   5. Позовна давність.
  
   1. Виникнення державного суду
  
   На раньому етапі римського громадянського суспільства захист майнових прав та інтересів здійснювався власними силами скривдженого, його familia та усього роду. Поступово саморозправа стала нестерпною для розвинутого суспільства. Перехід від приватної саморозправи до державного суду в Римі розтягнувся на тривалий час і проходив у кілька етапів. Спочатку була встановлена система регламентації приватної розправи, обумовлено порядок застосування сили щодо кривдника. Надалі вводилася система викупів (композицій) за причинену кривду чи образу. Нарешті, приватна розправа була остаточно заборонена, усі суперечки між громадянами передані виключно у компетенцію державного суду.
   Римське право визнавало лише принцип Vim vi repellere licet (D. 42. 8. 10. 16), тобто: Насилля дозволено відбивати сипою. Тут самоуправство є лише засобом захисту проти неправомірного нападу, спрямованого проти особи чи її майна (наприклад, насильне видалення порушника із земельної ділянки, D. 43. 16.1.28). Вказаний принцип поширювався і на право кредитора наздогнати втікаючого боржника і змусити його сплатити борг. Проти нападів, спрямованих на відбирання речей, допускається не лише захист, але й самоуправне їх повернення. Але спроба застосувати силу для відновлення порушеного цивільного права вела до найтяжчих результатів для кредитора.
   Імператор

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-249 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>