у належить (Дигести) . Не випадково, саме в Римі були вироблені чотири заповіді юриста: Die, due, fuc, fer - Говори правду, веди справу чесно, роби потрібне, стійко перенось труднощі. Римське право класичної доби, принаймні зовнішньо, декларувало й утверджувало рівність усіх громадян перед законом (зокрема, патрон, який завдавав шкоди інтересам клієнта, підлягав прокляттю і навіть судовому переслідуванню). Тим самим в уявленні повноправних римських громадян це право бачилося позакласовим, максимально об'єктивним.
  
   Зі свого боку, відзначимо, що поняття «справедливість» нерідко сприймалося римськими юристами суб'єктивно, з поправкою на власні класові позиції. Хрестоматійний приклад: після смерті народного трибуна Гая Гракха (ініціатора радикальної аграрної реформи) його вдова Ліцинія виступила з позовом до спадкоємців про повернення приданого. Спадкоємці відкинули вимогу на підставі того, що вказане майно загинуло під час різанини, яка закінчилася убивством Гая Гракха. Висновок у справі робив Публій Муцій Сцевола, обраний консулом на 133р. до н. е., аристократ і верховний жрець: «Оскільки майно, отримане у придане, загинуло в тому повстанні, в якому був убитий Гракх, воно не підлягає поверненню Ліцинії, остільки саме повстання відбулося з вини Гракха (D. 24. 3. 66). Коментарі, як кажуть, зайві.
  
   Незважаючи на втрату даної ознаки в період пізньої Імперії, рецепція римського права в нових історичних умовах відроджувала саме цей принцип рівності громадян.
   6. Розвиток продуктивних сил та виробничих відносин у Римській державі досягнув раніше небаченого рівня. Європейські країни зуміли вийти на подібний рівень обсягів економіки та характеру економічних відносин (оренда, позика, фрахт, іпотека, товариства тощо) аж у період раннього капіталізму. При цьому виявилося, що цілком допустимими є прямі запозичення з римського

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-249 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>