няття lex Canuleia 445 р. до н. е.) були заборонені шлюби між патриціями та плебеями. До першого шлюбного закону Августа, lex Julia (18 p. н. е.), не допускалися шлюби вільновідпущеників з вільнонародженими. Навіть після 212 р. н. е. заборонялися шлюби осіб сенаторського стану з вільновідпущениками (цями), а також провінційних магістратів - з жительками даної провінції (це робилося з метою запобігання зрощенню з місцевим населенням та можливим зловживанням владою). Фактичні відносини між чоловіком і жінкою, які не могли вступити у шлюб з причини належності до різних громадянських станів, мали назву конкубінату.
  
   Конкубіна - це наложниця. Ось як кваліфікує конкубінат Марціан: «У наложницях (in concubinatu) може бути і чужа відпущениця, і вільнонароджена — особливо, якщо вона темного походження або заробляла своїм тілом. А якщо хто бажатиме мати в наложницях жінку чесного життя і вільнонароджену, то без оголошення про це перед свідками (sine testatione) таке не дозволяється. А отже, йому доводиться або мати її дружиною, або, відмовившись від цього, творити з нею блуд» (D. 25. 7. Зрг.).
   Конкубінат слід відрізняти від випадкових статевих зв'язків (блуду), які всіляко осуджувалися мораллю і цивільним правом (аж до infamia).
  
   Діти від конкубінату не набували статусу та імені батька, претендували на спадщину в останню, п'яту, чергу, але на них не поширювалася і батьківська влада. Це ж стосувалося і жінки. На дітей від конкубінату, як правило, поширювався статус матері, якщо тільки батько не проводив складну процедуру усиновлення. Для мужчини вважалося цілком допустимим разом з офіційним шлюбом перебувати в конкубінаті. На противагу, співжиття дружини з іншим мужчиною (незалежно від статусу цього останнього) давало її подружжю-чоловіку формальне право убити свою дружину або передати зрадницю на суд її батька.
   Важливою

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-249 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>