ар розпустив усі корпорації, крім найдавніших, Август заборонив створення нових корпорацій без дозволу сенату та санкції імператора (Lex Mia de collegiis).
   Організація недозволеної колегії прирівнювалася до збройного захоплення суспільної будівлі.
   Тим самим для створення юридичної особи вимагалося: а) дозвіл властей; б) виділення самостійного майна; в) наявність установчого акта із зазначенням мети діяльності. Припинення діяльності юридичної особи відбувалося у разі: а) досягнення мети діяльності; б) розпаду особового складу (мінімальна кількість членів - 3); в) протизаконного характеру діяльності; г) повної втрати майна. Правоздатність юридичної особи дещо відрізнялася від правоздатності особи фізичної — вона не мала права на успадкування майна. Дієздатність юридичної особи була відсутня, вона компенсувалася представництвом фізичних осіб (adores).
   Набагато пізніше корпорацій з'явилася в римському праві та категорія юридичних осіб, які тепер називаються установами. Визнання християнства державною релігією створило ґрунт для визнання юридичними особами церковних установ, а згодом - пов'язаних з церквою приватних благочинних установ. Церковні установи, ecclesiae, були не лише наділені майновою правоздатністю, але на них був поширений і ряд податкових привілеїв. Згодом були визнані юридичними особами т. зв. piae causae -лікарні, притулки тощо.
  
   Контрольні запитання
  
   1. Якими саме цивільними правами могли бути наділені громадяни Римської держави?
   2. З яких трьох статусів складалася повна цивільна правоздатність римського громадянина? Чи були в принципі можливими зміни у цих трьох статусах в бік підвищення? (пониження?)
   3. Що таке дієздатність? Як це питання трактувалося у римському приватному праві?
   4. Чи мали жінки в Римі однакову право- і дієздатність з чоловіками? В чому полягала різниця?
   5. Кому і в якому

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-249 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>